У Вас є новина? І Ви хочете нею поділитись, напишіть нам!
написати

Хорольський район

Хорольський район розташований у пiвденно-захiднiй частинi Полтавської областi. Лежить у межах Полтавської рiвнини. Межує на півночі з Миргородським, на сході з Великобагачанським, на півдні із Семенівським, на південному заході — Оржицьким і на заході — Лубенським районами. Площа району – 106233 га. Грунти переважно чорноземи, типові малогумусні, мiсцями глеюватi, пiщанi. Основу рель’єфу становлять плоскі степові вододіли, розділені широкими і глибокими долинами. Типова лісостепова фізико-географічна зона.
Клiмат помiрно-континентальний з м’якою зимою i сухим теплим лiтом.
Кориснi копалини – глина, торф, пiсок, мiнеральна вода. На заходi району протiкає р. Сула, в середнiй частинi з Пiвночi на Пiвдень – р. Хорол. Вцілому протікає 15 річок.
Площа лiсiв – 4575 га, посадки – 553 га, переважають дуб, сосна, ясен, клен, берест. Площа сiльськогосподарських угiдь – 62493 га, з них рiллi – 60725 га.
У районi 92 населених пунктiв, пiдпорядкованих мiськiй i 19 сiльським радам.
Населення району станом на 1 серпня 2013 року становить  — 35 747 чол.

   Районний центр – мiсто Хорол. Перша згадка про Хорол датується 1083 pоком. Старовинний Хорол мiститься на високих горбах правого берега тодi повноводної рiчки, мав оборонне значення. У 1362 роцi Хорол з прилеглими селами пiдпав пiд владу Великого князiвства Литовського; пiсля Люблiнської унiї 1569 – до Речi Посполитої. З 1648 року Хорол – сотенне мiстечко Миргородського полку.
З введенням у 1782 р. загального для усiєї Росiї адмiнiстративного подiлу Хорол був перейменований у повiтове мiсто, з 27.02.1802 року увiйшов до Полтавської губернiї.
У сучасних межах Хорольський район iснує з 1966 року.

   Головними галузями народного господарства району є сiльське господарство (вирощування зернових, бурякiв, соняшника та розвинене тваринництво) та промисловість по переробці сільгоспродукції.
Кiлькiсть сiльськогосподарських пiдприємств – 12, з них: дочірніх підприємств – 2, товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю – 4, вiдкрите акцiонерне товариство – 1, сiльськогосподарських виробничих кооперативiв – 11, дослiдне господарство (державної форми власностi) – 1. Кiлькiсть зайнятих на сiльськогосподарських пiдприємствах – 3400 чол., крiм сiльськогосподарських пiдприємств в районi працюють 21 фермерське господарство. Найбiльшi сiльськогосподарськi пiдприємства: СВК “Андрiївський”, СВК iм.Ватутiна, СВК “Зоря”, ТОВ “Мусiївське”, дослiдне господарство “9 Сiчня”, ДП “Агрофірма “Оріон”, СВК “Перемога”.

   Найбiльшi промисловi пiдприємства: ВАТ “Хорольський молококонсервний комбiнат дитячих продуктiв” – спецiалiзується на виробництвi молочних сумiшей для дитячого харчування, ВАТ “Хорольський механiчний завод” – виробництво обладнання для кормової i зернопереробної промисловостi. У районi працюють 72 малих пiдприємств, 1618 пiдприємцiв, якi виготовляють цеглу, переробляють сiльгосппродукцiю, займаються торгово-посередницькою дiяльнiстю, надають будiвельно-ремонтнi послуги, ремонт побутової технiки.
У районi 35 навчальних закладiв: з них 19 середнiх загальноосвiтнiх шкiл, 8 неповних середнiх шкiл, 4 початковi школи, школа естетичного мистецтва, спортивна школа, Державний агропромисловий коледж i Мiжрегiональний центр перепiдготовки вiйськовослужбовцiв.

   47 лiкувальних закладiв, у т.ч. лiкарень – 8, фельдшерсько-акушерських пунктiв – 37, амбулаторiй – 2, ветлiкарня, ветаптека. При кожному лiкувальному закладi працюють аптекарськi пункти. Центральна районна аптека має 9 фiлiалiв.

Будинкiв культури та клубiв – 42, бiблiотек – 39 з книжковим фондом – 408,5 тис. екз., у т.ч. 37 бiблiотек-фiлiалiв працюють у сiльськiй мiсцевостi. Видається районна газета “Вiстi Хорольщини”. Дiють 11 музеїв, з них 2 мають звання “народний”, в музеях 5793 експонатiв.

   Дiють 7 банкiвських установ. На територiї району функціонує 18 церков різних конфесій, з них 5 в мiстi Хорол.

   2 пам’ятники архiтектури: Христовоздвижинська церква та Вишнякiвська садиба (с. Вишняки).

   На територiї району знаходяться могильники та поселення Черняхiвської культури, залишки курганiв.